Вигадлива поверхню
Огляд українського ринку декоративних штукатурок
Сучасне будівництво неможливе без застосування декоративно-оздоблювальних матеріалів. Особливою популярністю в останні роки користуються різні декоративні штукатурки, що дозволяють одержувати високоякісні гладкі і рельєфні поверхні з різними малюнками.
Крім естетичної привабливості, ці декоративні покриття виконують і інші функції, в тому числі утеплюють і значно покращують звукоізоляцію, а також підвищують вогнестійкість ь будівель.
Теоретичний аспект
Відповідно до ДБН В.2.6-22-2001 «Улаштування покриттів із застосуванням сухих будівельних сумішей» декоративні штукатурки використовуються для внутрішніх (група Ш1) і зовнішніх (група Ш3) робіт.
Декоративні штукатурки для внутрішніх робіт діляться на фактурні і «венеціанські». Фактурні штукатурки – це полімерні оздоблювальні матеріали, з
допомогою яких поверхню стіни можна зробити рельєфною. Основна перевага таких матеріалів – особлива пластичність. Спеціальні добавки (фактури) не дозволяють такій штукатурці швидко висихати, що дає можливість моделювати поверхню, домагаючись різних декоративних ефектів.
За допомогою «венеціанської» штукатурки можна імітувати обробку мармуром, малахітом та іншими цінними породами каменю. При цьому ні візуально, ні на дотик відрізнити підробку, практично, неможливо. Завдяки особливій технології нанесення в декілька шарів, виходять унікальні малюнки «під камінь» – об’ємні, багатомірні і дуже реалістичні.
Декоративні штукатурки для зовнішніх робіт являють собою тонкошарові фінішні покриття, що володіють паропроникністю, механічною міцністю і стійкістю до атмосферних впливів. За своїм складом вони поділяються на мінеральні, полімерні, силіконові та силікатні.
Мінеральні штукатурки є сухі суміші на основі білих цементів, перед використанням розчиняються водою. Вони застосовуються за всіма видами мінеральних підстав, відносяться до класу негорючих матеріалів і мають високу паропроникність.
Саме ці характеристики сприяють тому, що мінеральні штукатурки знайшли широке застосування в «мокрих» системах зовнішнього утеплення фасадів. До недоліків штукатурок цього класу можна віднести відносно низьку адгезію до основи і невелику еластичність.
Полімерні штукатурки – найчисленніший клас декоративних штукатурок. У цьому матеріалі в якості сполучного виступають акрилові, стирол-акрилові, полівініл-ацетатні і бутадієн-стирольні дисперсії, епоксидні смоли та поліуретани. Полімерні штукатурки підрозділяються на дві групи: на водній і неводному основі. До матеріалів на водній основі відносяться акрилові, поливинилацетатні і бутадіенстірольние штукатурки, а поліуретанові і епоксидні – до матеріалів на неводному основі.
Середа 03 Бер 1999 | admin | Огляди ринків